 |
|
главная - история - политика - языки - ислам - туризм и отдых - заказ тура - атлас - библиотека - каталог сайтов - фотогалереи - обои - прогноз погоды - музыка и кино - купить книгу - сувениры - поиск - рассылка | |
Алжир - Афганистан - Бахрейн - Египет - Израиль - Иордания - Ирак - Иран - Йемен - Катар - Кипр - Кувейт - Ливан - Ливия - Марокко - ОАЭ - Оман - Палестина - Саудовская Аравия - Сирия - Тунис - Турция | |
БЛИЖНЕВОСТОЧНАЯ БИБЛИОТЕКА - АРХИВ ДОКУМЕНТОВ
ЗВЕРНЕННЯ МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ Б. ТАРАСЮКА ДО УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ "УКРАЇНА-ТУРЕЧЧИНА: ПОЛІТИКА БЕЗПЕКИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВА В ЧОРНОМОРСЬКОМУ РЕГІОНІ".
Київ, 10 квітня 2000 року
Шановні друзі,
Щиро вітаю усіх учасників Конференції "Україна-Туреччина: політика безпеки та співробітництва в Чорноморському регіоні" з початком роботи цього вельмишановного зібрання.
Ініціатива Фонду Фрідріха Еберта провести сьогоднішню конференцію має вкрай доречне і вагоме значення. Сприймаю цей форум як важливу нагоду для політиків, дипломатів, фахівців-міжнародників, науковців наших держав осмислити сучасний стан співробітництва між Україною і Туреччиною, а відтак - оцінити перспективи наших відносин. Водночас проведення такої конференції у Києві - це також чіткий сигнал про те, що наша країна глибоко зацікавлена у поглибленні співпраці з Туреччиною, яку віддавна вважає одним з пріоритетних зарубіжних партнерів.
Вельми важливо, що за останні роки українсько-турецький діалог стає дедалі динамічнішим і набуває зростаючої ваги. Наші відносини на міжнародній арені підтверджують, що в сучасних геополітичних реаліях Україна і Туреччина мають багато спільного. Наша співпраця в рамках Чорноморського регіону засвідчує, що хочемо бути надійними сусідами, а спільна участь в євроінтеграційних рухах упевнює: реінтеграція України і Туреччини до європейського дому - це паралельні і взаємодоповнюючі процеси.
Є народи, що поєднані спільними джерелами. Є народи, яких єднають ріки, протоки і вузькі потоки історичних зв'язків, кожну краплину яких вони намагаються зберегти. Ось чому доля України і Туреччини є особливою, оскільки нас назавжди поєднала не краплина, а ціле море наших взаємин.
Бурхливі хвилі цього моря виносили на наші береги і неспокій, і мир, і морську піну, і, що найважливіше - коштовний жемчуг (давньоукраїнське слово тюркського походження) нашої спільної історії.
Сьогодні - час збирати ці відшліфовані часом перлини, на яких навіки закарбовані імена українських та турецьких діячів - від Івана Мазепи, якому у непростий час Туреччина надала притулок, Талаат-паші, який у 1914 році виступив з унікальною заявою на підтримку незалежності України, до засновників Української і Турецької держав Михайла Грушевського та Камаля Ататюрка, які усвідомлювали важливість нашої співпраці. Незважаючи на усі випробування долі, наші попередники уміли бачити суть та перспективу взаємин між двома народами.
Досвід нашого партнерства потрібно берегти і цінувати. Свіжі спогади від мого нещодавнього офіційного візиту до Туреччини дозволяють мені бути впевненим, що відносини між нашими державами мають добру перспективу, якої досягнемо спільними зусиллями і спільною партнерською волею.
Саме тому, будучи вдячним Фонду Фрідріха Еберта за важливу і потрібну ініціативу, щиро бажаю учасникам конференції натхнення, цікавих дискусій і найважливіше - плідних роздумів над минулим, сучасним нашої співпраці задля її майбутнього.
