 |
|
главная - история - политика - языки - ислам - туризм и отдых - заказ тура - атлас - библиотека - каталог сайтов - фотогалереи - обои - прогноз погоды - музыка и кино - купить книгу - сувениры - поиск - рассылка | |
Алжир - Афганистан - Бахрейн - Египет - Израиль - Иордания - Ирак - Иран - Йемен - Катар - Кипр - Кувейт - Ливан - Ливия - Марокко - ОАЭ - Оман - Палестина - Саудовская Аравия - Сирия - Тунис - Турция | |
БЛИЖНЕВОСТОЧНАЯ БИБЛИОТЕКА - АРХИВ ДОКУМЕНТОВ
ВИТЯГИ З ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ МІНІСТРІВ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ
УКРАЇНИ ТА ІСЛАМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ІРАН
АНАТОЛІЯ ЗЛЕНКА ТА КАМАЛЯ ХАРРАЗІ31 січня 2001 року
І.Грушко: Розпочинаємо прес-конференцію за підсумками переговорів і перебування з офіційним візитом в Україні Міністра закордонних справ Ісламської Республіки Іран Камаля Харразі. Слово надається Міністру закордонних справ України Анатолію Максимовичу Зленку.А.Зленко: Вельмишановний пане Міністре,
Пані та панове,
Україна дійсно, конкретними справами, відкриває нові азимути співпраці на просторах, де наша присутність ще не достатньо утверджена. Саме цю тезу, проголошену мною на нещодавній прес-конференції у нашому Міністерстві, красномовно підтверджують результати нинішнього офіційного візиту Міністра закордонних справ Ірану пана Харразі.
Близький і Середній Схід - це регіони глибоких українських економічних інтересів.
Наша зацікавленість у співробітництві з цими державами, передусім, з такою впливовою регіональною країною, як Іран - реальна і конкретна.
Я задоволений результатами проведених переговорів.
Ми обговорили широке коло питань в економічній, енергетичній та культурній сферах.
Хочу насамперед повідомити, що наші делегації домовилися про взаємну підтримку реалізації низки проектів у галузі авіабудування, двигунобудування, нафтогазової промисловості, металургії та транспорту.
У такому контексті ми насамперед звернули увагу на діяльність спільної Міжурядової українсько-іранської комісії з торговельного та економічного співробітництва та неухильне виконання ухвалених в її рамках домовленостей.
Було домовлено, що ближчим часом відбудеться її третє засідання. Маємо чіткий намір спільними зусиллями продовжувати активізацію роботи цього механізму двосторонньої співпраці.
У ході переговорів ми висловили задоволення успішною реалізацією проекту по спільному виробництву літаків АН-140.
До речі, Іран є єдиною в світі країною, де реалізується такий масштабний проект. Сподіваємося, що 11 лютого цього року весь світ побачить конкретні плоди українсько-іранської взаємодії - відбудеться перший випробувальний політ літака АН-140.
Ми також обговорили перспективи співпраці з метою спільного виробництва літака ТУ-334.
Заслуговує також на увагу пропозиція, яка також обговорювалася під час переговорів, про використання значного транзитного потенціалу України для іранських товарів.
І, безперечно, окремим питанням порушувалася тема співробітництва у транспортуванні енергоносіїв та нафтогазовій сфері.
Ми вирішили виступити із спільною ініціативою про створення експертної робочої групи, яка вивчатиме можливості транспортування іранських енергоносіїв до Європи територією України.
Вельми важливо, що у лютому цього року Тегеран відвідає делегація Міністерства палива та енергетики України. Таким чином, наш предметний діалог у цій сфері буде просуватися далі.
Ми погодилися також й з тим, що потрібно посилити контроль за виконанням угод та документів, укладених між нашими державами. Маємо солідну договірно-правову базу двостороннього співробітництва, яка налічує понад 60 документів.
І нарешті ми висловилися за необхідність поглиблення співпраці на рівні регіонів двох наших країн. Конкретним кроком на цьому напрямі стане відвідання ближчим часом Харкова делегацією Ірану на чолі з генерал-губернатором провінції Ісфахан.
Безумовно, поза нашої уваги не залишилися деякі питання міжнародного життя, зокрема членства України в Раді Безпеки ООН і головування Ірану в групі 77.
Підбиваючи підсумки переговорів, хочу наголосити, що Україна практично ставиться до подальшого співробітництва з Іраном.
Маємо чимало підстав вважати, що саме такий підхід буде взаємно корисним для наших держав. Візит пана Харразі свідчить саме про це.
Дякую за увагу.
К.Харразі: Перш за все дозвольте подякувати пану Зленку за гостинність, яку було надано нам.
Те, що вже було сказано паном Зленком під час його виступу, є досить повним викладенням тих питань, які були порушені в ході наших переговорів.
І, на мій погляд, немає необхідності ще раз повторюватися.
Проведені вчора переговори з паном Зленком, а також сьогоднішня зустріч з його високоповажністю Президентом України паном Кучмою відбулися у позитивній атмосфері, яку я на собі відчув. Ця атмосфера свідчить, на мій погляд, про готовність керівництва України щодо продовження співробітництва з нашою країною.
Ми позитивно оцінюємо підхід України до розвитку двосторонніх відносин з країнами нашого регіону.
Слід також зауважити, що існує значний потенціал для розвитку двосторонніх відносин між Україною та Ісламською Республікою Іран.
Повне використання цього потенціалу буде відповідати інтересам наших народів, наших країн.
Економіки наших держав доповнюють одна одну. Існують товари, які Україна могла б запропонувати на іранський ринок, Іран також має товари, які б міг запропонувати українській стороні.
Слід також зауважити, що однією з цілей моєї поїздки до вашої країни було питання розвитку співробітництва у приватному секторі.
Саме у цьому контексті вчора я виступив з промовою в Торговельно-промисловій Палаті України, де відбулася зустріч українських та іранських промисловців та підприємців.
Ми зацікавлені в тому, щоб наші взаємини з Україною були всебічними. І саме в цьому контексті вважаємо, що ці всебічні відносини не можуть обмежуватися, а мають також включати в себе зв'язки в гуманітарній сфері.
Тому одним з питань, які було порушено в ході українсько-іранських переговорів, було співробітництво в галузі культури.
Хотів би зауважити, що цей рік оголошений роком діалогу між цивілізаціями. Тому Іран і Україна як сторони, що зацікавлені в продовженні діалогу, можуть також співробітничати і в цьому напрямку.
Сьогодні відбулася моя зустріч в Інституті міжнародних відносин, де я виступив з промовою. В ній я підкреслив те значення, яке має мова і література, зокрема перська мова і література, як одна з основ для розвитку двосторонніх відносин у цій галузі.
Я дуже радий, що в Україні існує значний інтерес до вивчення перської мови.
Хочу сказати, що я дуже задоволений своєю поїздкою до вашої країни, і сподіваюся, що пан Зленко, якого я запросив відвідати мою країну, по можливості найближчим часом здійснить таку поїздку.
Кореспондент іранської газети "Іран дейлі": Питання до А.Зленка - Як відомо, раніше між Іраном та Україною існувала низка домовленостей в галузі передачі технологій. Свого часу виконання цих домовленостей було припинено. Які були причини? Чи існують зараз умови для подальшого виконання цих домовленостей?
А.Зленко: У конкретному випадку ми виходили з тих обставин, які складалися в системі ООН, і підходили до цього питання не лише з точки зору українсько-іранських відносин, а й з точки зору врахування інтересів міжнародного співтовариства. Я хотів би сказати, що з боку України немає якихось цілеспрямованих дій, які б ускладнювали або не давали можливість виконувати ті чи інші домовленості. Ми сподіваємося, що у нас дуже перспективне майбутнє, і ми будемо якомога краще реалізовувати ті домовленості, які ми маємо.
Кореспондент тижневика "Україна і світ сьогодні": Питання до К.Харразі - Чи можна вважати, що Україна та Іран повністю перебороли прикрі наслідки Бушерського інциденту, коли Україна могла постачати турбіни для будівництва іранської АЕС?
Питання до А.Зленка - Розкажіть, будь ласка, більш конкретно про можливості транспортування енергоносіїв, газо- або нафтопостачання з Ірану. Йдеться про маршрут Іран-Баку-Броди-Одеса або про якийсь інший маршрут?
К.Харразі: Щодо питання про Бушер, хочу сказати, що Іран має сьогодні угоду з Росією, згідно з яким російська сторона бере участь у Бушерському проекті, зокрема виготовляє турбіни для нього. А щодо української сторони, то вона мала зобов'язання перед російською стороною стосовно виготовлення цього обладнання. Таким чином, Росія є стороною по нашій угоді, згідно з якою вона зобов'язана виробляти устаткування та обладнання, необхідне для будівництва цієї станції. І я не думаю, що у російської сторони виникнуть якісь проблеми на шляху забезпечення виготовлення згаданого обладнання.
Щодо Вашого другого запитання, то я теж хотів би сказати декілька слів. Питання транспортування енергоносіїв з Ірану в Європу - це нове питання і відрізняється від тих, які раніше порушувалися, і від тих маршрутів, які раніше оголошувалися. По-перше, мова йде про газ. По-друге, йдеться про продовження труби з Ірану, яка далі спрямовується на Вірменію або Азербайджан і Грузію, а далі вже - на територію України. Звичайно, така ідея потребує вивчення, технічного та економічного обгрунтування. Тому першим кроком може бути створення робочої групи, яка буде вивчати ці питання.
А.Зленко: Я можу лише додати, що, дійсно, ця ідея вперше обговорювалася з іранською стороною. Попередньо хочу сказати, що ця ідея є привабливою з точки зору диверсифікації поставок енергоносіїв до європейських країн, в чому зацікавлені країни Європейського Союзу. Звичайно, створення такої робочої групи дало б можливість вивчити всі необхідні аспекти майбутньої реалізації цієї ідеї. У нас є двостороння зацікавленість і є розуміння того, що треба проводити переговори з ЄС.
Кореспондент телекомпанії "7 днів": Питання до К.Харразі - Які умови та перспективи залучення українських спеціалістів до розвідки іранських нафтових і газових родовищ?
Питання до двох міністрів - Тристороннє співробітництво Україна-Іран-Туркменистан. Наскільки існує зацікавленість сторін у такому співробітництві?
К.Харразі: Іран - це та країна, яка з точки зору розвитку нафтової та газової галузі має великий потенціал. Наприклад, 10% нафти і 14% газу від світових джерел зосереджено в Ірані. У цьому плані можна сказати, що Іран має значні можливості не тільки у справі експорту цього газу або нафти, але й значний досвід у будівництві та використанні нафтопереробних заводів тощо. Слід також сказати, що Іран знаходиться між Каспійським морем, в якому є значні родовища нафти, та Перською затокою. З огляду на це Іран міг би стати своєрідним мостом у справі забезпечення сполучення двох регіонів. Ми сподіваємося, що у найближчому майбутньому Іран стане своєрідним ринком енергоносіїв, тому, що інші країни узбережжя Каспійського моря не мають кращої можливості передачі своїх енергоносіїв, ніж територією Ірану. Слід також зауважити, що можливі напрямки співробітництва у цій сфері між Україною і Іраном могли б не обмежуватися лише отриманням іранських енергоносіїв. Це співробітництво могло б також існувати у сфері переробки нафту та газу, транспортування енергоносіїв до інших країн світу.
А.Зленко: Стосовно українсько-ірансько-туркменистанського співробітництва. Рівно годину тому мав телефонну розмову з Міністром закордонних справ Туркменистану. Тому Ваше запитання якраз вчасне. Ви знаєте, що ми надаємо пріоритетного значення проекту, який пов'язаний з постачанням газу з Туркменистану в Україну. Я би сказав, що це надзвичайно важливий проект і ми надаємо йому виключно великої ваги. Можна сказати, що це - більш ніж економічний проект.
Ми надаємо багато уваги виконанню саме тих зобов'язань, які випливають із контракту, підписаного Україною з Туркменистаном.
У нас на сьогоднішній день не виникає ніяких проблем з поставкою газу з Туркменистану в Україну. Але, звичайно, співробітництво, про яке Ви згадали, можливе, і ми не виключаємо таке співробітництво.
Кореспондент інформагентства "Франс-прес": Питання до А.Зленка - Чи не вважаєте Ви, що розвиток співробітництва між Україною та Іраном може викликати незадоволення з боку США з огляду на існування санкцій США щодо Ірану. Чи можна розглядати намір України транспортувати іранські енергоносії як протидію планам Росії побудувати газопровід в обхід України?
І щодо проекту транспортування енергоносіїв з Ірану. Коли цей проект буде реалізовано та про які обсяги йдеться?
А.Зленко: Наголошую, що мова йде про питання суто економічного характеру. Ми виходимо з наших національних інтересів, з потреб розвитку нашої економіки. Тому не думаю, що тут повинне бути незадоволення з боку третьої сторони. Стосовно Росії. Ми в жодному разі не розглядаємо можливі проекти як протидію планам Росії побудувати новий газопровід в обхід України. Але економіка - є економіка. Там де вигідніше - там ми шукаємо партнерів. Сьогодні я хотів би сказати, що ми не говоримо про конкретні дати та конкретні цифри, пов'язані з обсягами. До цього питання ми ще не дійшли. Але ідея народилася. Працюватимемо над пропозицією щодо створення двосторонньої робочої групи для вивчення цієї проблеми.
Кореспондент телекомпанії "Інтер": Питання до А.Зленка - Під час візиту Міністра закордонних справ Ірану було заплановано, але не підписано кілька документів, зокрема Договір про торгівлю. Чи затверджено графік підготовки до підписання цих документів?
А.Зленко: Відповідаючи на Ваше перше запитання, хотів би сказати, що у нас вже напрацьована солідна договірно-правова база. Сьогодні ми підписали ще один документ, і ви були свідками цього. На порядку денному стоїть питання підписання низки угод, в тому числі угоди про торговельне співробітництво. У нас різні процесуальні процедури підписання. Тому ми сьогодні й не змогли підписати цю угоду, оскільки за процедурою іранської сторони її має підписувати міністр торгівлі. Гадаю, що найближчим часом він нас відвідає з візитом і угода буде підписана. Є ще ряд угод у правоохоронній сфері, які опрацьовуються і готуються до підписання.
Кореспондент інформагентства "Укрінформ": Питання до К.Харразі - Наскільки близька реалізація проекту ТУ-334?
К.Харразі: Слід сказати, що одним з проектів, який має іранська сторона з Росією, є проект будівництва літака ТУ-334, в якому бере участь і Україна. Враховуючи нашу концепцію самодостатності в економічному розвитку, зокрема в промисловості та літакобудуванні, ми зацікавлені розвивати й надалі цю сферу. Роботи над проектом АН-140 показали, що Іран має певний досвід, щоб продовжувати цю роботу й надалі. В разі, якщо переговорний процес, який продовжується між сторонами стосовно цього проекту, призведе до конкретних результатів, можна буде сказати, що виробництво такого літака буде значною подією в житті нашої країни.
А.Зленко: Можу додати, що Україна, звичайно, зацікавлена в цьому проекті і хотіла б, щоб скоріше закінчилися переговори та почалася конкретна співпраця.
